Районна газета

В РАМКАХ ПРОЕКТУ «Я МАЮ ПРАВО» СЕРЕДИНО-БУДСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ІНФОРМУЄ:

ОСНОВНЕ, ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО СПАДКУВАННЯ

Як це не прикро, однак, рано чи пізно всі ми стикаємось з необхідністю прийняття та оформлення спадщинини. Оскільки від цього нікуди не подітись, кожен з нас повинен знати головні речі про спадкування, що стане нам у нагоді, коли ми будемо змушені займатись оформленням спадщини після смерті близької нам людини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується. Це дуже важливо, оскільки саме з наступного дня за днем відкриття спадщини починається відлік строку для прийняття спадщини, що становить 6 місяців, і якщо спадкоємець без поважних причин не прийме спадщину у вказаний строк, то втратить на неї право.

Слід мати на увазі, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї .

Закон розділяє спадкоємців на два види: за заповітом і за законом. Що це означає?Якщо спадкодавець залишив особисте розпорядження, у вигляді письмового документа встановленої форми (заповіт), передати після смерті свої права та обов’язки (всі, або їх частину) визначеній особі, то така особа є спадкоємцем за заповітом. Якщо спадкодавець не залишив заповіту, або залишив його не на все майно, то спадкоємцями, у такому випадку, будуть його родичі, або інші особи, згідно встановленої законом черги. Тому такі спадкоємці й називаються «спадкоємці за законом».

Садкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття:

1 черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки.

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).

Якщо особа, яка мала б право спадкувати за законом, помре до відкриття спадщини, окремі її родичі можуть успадкувати ту частку на яку вказана особа мала б право, якщо б була живою (спадкування за правом представлення), а саме:

- Внуки, правнуки спадкодавця – частку їхньої матері, батька, баби, діда.

- Прабаба, прадід – частку їхніх дітей (баби, діда спадкодавця).

- Племінники спадкодавця – частку матері, батька (сестри, брата спадкодавця).

- Двоюрідні брати та сестри спадкодавця – частку матері, батька (тітки, дядька спадкодавця).

Слід мати на увазі, що у разі залишення заповіту, деякі особи все одно будуть мати право на частку у спадщині, а саме: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вказані особи спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) .

Крім того, якщо один із спадкоємців за заповітом помре до відкриття спадщини, то частка яку він мав спадкувати, спадкується спадкоємцями за законом, а не іншим спадкоємцем за заповітом

Спадкоємець вправі відмовитись від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, подавши відповідну заяву нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини

Крім того, відмова про прийняття спадщини може бути заявлена на користь іншої особи. Однак, спадкоємець за заповітом може відмовитись тільки на користь іншого спадкоємця за заповітом, а спадкоємець за законом – на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від черги

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини без поважної причини, він вважається таким, що не прийняв її. Якщо з поважної – має право звернутись до суду з позовною заявою про  визначення додаткового  строку  для  прийняття спадщини .

Поважними є причини,  пов'язані  з  об'єктивними,   непереборними,   істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Слід мати на увазі, у випадку якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (правова позиція ВСУ у справі № 6-1486цс15).

Враховуючи, що спадкові правовідносини є досить складними, у даній статті наведено лише необхідний мінімум, який було б бажано знати кожній особі, для розуміння як діяти у разі необхідності оформлення спадщини.

За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звертатися до Середино-Будського  бюро правової допомоги за адресою:м. Середина-Буда, вул. Троїцька 2, або зателефонувати за номером (054517-10-62